Короткий посібник для вірян, які приступають до Святого Причастя в часі Божественної Літургії
Коли Ви підходите для отримання Святого Причастя в часі Божественної Літургії чи замислюєтеся, чи правильно Ви це робите? Цей короткий посібник подає поради та вказівки, які допоможуть відповісти на це питання. Він допоможе і Вам, і священнику, який уділяє Святе Причастя кожного тижня.
Підходьте до чаші з обережністю та пошаною – Важливо підходити з пошаною, без поспіху та відволікань.
Не робіть знаку хреста і не рухайтесь різко поблизу священника – Це може випадково пошкодити чашу. Зробіть знак хреста заздалегідь, ще до того, як підходитимете, і рухайтеся обережно та повільно.
Не закривайте очі – Якщо Ви не бачите, може виникнути мимовільний рух в напрямку чаші, що може призвести до випадкового зіткнення. Нехай Ваші очі будуть відкритими, коли наближаєтеся.
Вимовляйте своє ім’я вголос – Це дозволяє священнику причастити Вас по імені. Навіть, якщо священник знає Вас, у розпалі Літургії він може мимоволі підзабути, тому проказування Вашого імені забезпечує молитовне Причастя.
Відкривайте вуста широко! – Це може здатися очевидним, але іноді люди забувають відкривати рот достатньо широко, що ускладнює безпечне подання Святого Причастя. Тримайте язик на місці – не висовувати його і не згортати.
Ставайте чітко перед чашею – Немає потреби рухатись до боків чаші. Позиціонуйте себе прямо перед нею.
Знайте свою висоту – Оскільки священники часто стоять на сходах і тому знаходяться вище, це варто врахувати. Якщо ви вже на одному рівні з чашею, немає потреби присідати. Якщо ви достатньо високі, щоб бачити чашу з рівня голови священника, то можете трохи нахилитися, але це не обов’язково.
Не промовляйте “Амінь” – “Амінь” – це частина молитви, яку проказує священник під час уділення Причастя, тому причасник не каже “Амінь” після отримання.
Причастя з моменту хрещення – В Українській Греко-Католицькій Церкві є звичай, що всі хрещені особи повинні Причащатися. Це, звісно, залежить від батьків. Якщо це ваша практика, обов’язково повідомте священнику, чи буде ваша дитина (будь-якого віку) Причащатися і чи буде вона причащатися лише Пречистої Крові або і Тіла, і Крові Христової, особливо якщо ваша дитинка ще немовля.
Усі діти починають їсти тверду їжу в різний час, тож це питання слід обговорити з священником.
Do you ever come up to receive Holy Communion during the Divine Liturgy and wonder if you are doing it right? This quick guide will hopefully give you the tips and tricks you need to answer that question. It will help both you and the priest who is distributing Holy Communion each week.
Approach the chalice with care and reverence – It’s important to approach reverently, without haste or distraction.
Don’t make the Sign of the Cross or move abruptly near the priest – This could accidentally knock the chalice. Instead, make the sign of the cross well before you approach, and move gently and carefully.
Don’t close your eyes – If you can’t see, there is a tendency to try to move toward the chalice, which could cause you to accidentally knock it. Keep your eyes open as you approach.
Speak your name aloud – This allows the priest to commune you by name. Even if the priest knows you, he may forget in the midst of the Liturgy, so saying your name ensures it’s done prayerfully.
Open your mouth wide! – This may sound obvious, but sometimes people forget to open their mouths fully, which can make it difficult for the priest to safely deliver the Holy Mysteries. Keep your tongue in place – don’t stick it out, and don’t curl it up.
Center yourself in front of the chalice – There’s no need to move to the side of the chalice. Position yourself directly in front of it.
Know your height – Since the clergy are often elevated on a step, they may be higher than you. If you’re already at eye level with the chalice, there’s no need to bend your knees. If you are taller and the chalice is higher than your mouth, a slight bend is helpful but not necessary.
Do not say “Amen” – The “Amen” is part of the prayer that the priest says when giving you Communion, so the communicant does not say “Amen” after receiving.
Receiving Communion from the point of baptism – In the Ukrainian Greek Catholic Church, it is customary for all baptized individuals to receive Holy Communion. This is, of course, up to the parents. If this is your practice, be sure to mention whether or not your child (of any age) will receive Communion, and whether they will receive just the Precious Blood or both the Precious Body and Blood, especially if they are an infant.
All children begin eating solids at different times, so the decision should be made in consultation with the priest.
Молитва Івана. Золотоустого
Господи, Боже наш, знаю, що я негідний (негідна) і неприготований (неприготована), щоб міг Ти достойно ввійти під покрівлю дому душі моєї, бо вся вона – пуста й упала, і не маєш у мені гідного місця. Однак молю Тебе, Ісусе: як Ти, зійшовши з висоти небесної, понизив себе задля нас – так знизись і сьогодні до мене, негідного (негідної); . як Ти зволив замешкати у вертепі, в яслах нерозумних звірят – так увійди, Ісусе, до мого оскверненого тіла і поселися в моїй недостойній Тебе душі; як Ти, Ісусе, увійшов до дому Симона прокаженого і не відказався вечеряти з грішниками – так увійди милостиво в дім, хоч грішної, але розкаяної моєї душі. Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклонення, з безначальним твоїм Отцем, .і з пресвятими, і благим, і животворящим твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Інша молитва
Господи Ісусе Христе, Боже мій, ослаб, відпусти, очисти і прости мені, грішному й недостойному рабові Твоєму (грішній і недостойній рабі твоїй) гріхи й беззаконня мої, що ними від молодости моєї аж до нинішнього дня й години я зневажив (зневажила) Тебе – чи свідомо, чи несвідомо, словом, чи ділом, чи думкою, і всіма моїми почуваннями. І молитвами пречистої приснодіви Марії, Матері Твоєї, що безсіменно породила Тебе, єдиної надії й заступниці спасення мого, сподоби мене без осудження причаститися пречистих, безсмертних, животворящих і страшних твоїх таїнств, на відпущення гріхів і життя вічне, на освячення, і просвічення, і кріпость, і вилічення, і здоров’я душі і тіла, і на знищення й цілковите затрачення моїх помислів І думок, і намірів, і планів, і грішних нічних мрій, темних і злих духів. Бо Твоє є царство, і сила, і слава, з Отцем і Святим твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Молитва Івана Дамаскина
Перед дверима храму твого стою і від страшних мислей не визволяюся. Але Ти, Христе Боже, що митаря виправдав, і хананеянку помилував, і розбійникові двері раю відчинив, відкрий і мені милосердя чоловіколюбія твого, і прийми мене, як блудницю і кровоточиву. Бо одна, доторкнувшись до краю одежі Твоєї, зараз зцілення прийняла; а друга, обнявши твої ноги, відпущення гріхів одержала. Я ж нещасний (нещасна), що насмілився (насмілилася) все Твоє тіло прийняти, нехай не буду опалений (опалена). Але прийми мене, як і їх, і просвіти мої душевні почуття, спаливши мої гріховні провини, молитвами Пречистої, що безсіменно породила Тебе, і сил небесних, бо Ти благословенний єси на віки віків. Амінь.
Молитва до Пресвятої Богородиці
Добра й благословенна Кормителько життя нашого, Пресвята Богородице! Ти, що зродила благословенний плід, який кормить і кріпить серця вірних хлібом життя і радує вином покаяння – допоможи мені цю правдиву безсмертну поживу й напиток тіла і крови Сина твого і Бога нашого достойно прийняти та його благодаттю і славою зростати, прославляючи його і Тебе з ним повіки. Амінь.
Перша Молитва
Коли гідно запричастишся животворящих таїнственних дарів, заспівай зараз з радости, вельми благодари і оце тепло з душі говори Богу: Слава Тобі, Боже. Слава Тобі, Боже. Слава Тобі, Боже. Благодарю Тебе, Господи Боже мій, що Ти не відкинув мене, грішного (грішну), але сподобив мене бути причасником (причасницею) твоїх святощів. Благодарю Тебе, що Ти сподобив мене, недостойного (недостойну), причаститися твоїх пречистих і небесних дарів. Але, Владико Чоловіколюбче, Ти, що ради нас умер і воскрес та дарував нам ці страшні й животворящі таїнства на благодіяння й освячення душ і тіл наших, – дай, щоб вони були й мені на зцілення душі і тіла, на прогнання всього супротивного, на просвічення очей мого серця, на мир моїх душевних сил, на віру непостидну, на любов нелицемірну, на повноту мудрости, на додержування твоїх заповідей, на збільшення Твоєї божественної благодаті і на присвоїння твого царства, щоб я, ними охоронюваний (охоронювана) у твоїй святості, завжди пам’ятав (пам’ятала) про твою благодать і вже жив (жила) не для себе, але для Тебе, нашого Владики й доброчинця, і так, відійшовши з цього життя в надії на життя вічне, досягнув (досягнула) непроминаючого спокою, де безнастанний голос тих, що торжествують, і безконечна насолода тих, що оглядають невимовну красоту твого обличчя. Бо Ти єси істинне прагнення і несказанна радість тих, що Тебе люблять, Христе, Боже наш, і Тебе оспівує все сотворіння на віки. Амінь.
Молитва Василія Великого
Владико, Христе Боже, царю віків і творче всього, благодарю Тебе за всі блага, якими Ти мене обдарував, і за причастя твоїх пречистих і животворящих таїнств. Тому благаю Тебе, благий і чоловіколюбче: Охорони мене під твоїм покровом і в тіні крил твоїх та обдаруй мене чистою совістю, щоб я аж до мого останнього віддиху достойно причащався (причащалася) твоїх святощів на відпущення гріхів і на життя вічне. Бо Ти є хліб життя, джерело святости, податель благ, і Тобі славу возсилаємо з Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Молитва Івана Золотоустого
Таїнственно удостоївшись бути причасником твого пречистого тіла і чесної крови, оспівую і благословлю, поклоняюся, і славлю, і величаю спасіння твої, Господи, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Молитва Івана Дамаскина
Боже, Боже мій, непостоянний і невидимий вогню, Ти, що чиниш ангелів своїх вогнем горющим, Ти, що в твоїй несказанній любові передав мені на поживу Твоє божественне тіло і прийняв мене за причасника свого божества, ради прийняття твого пречистого тіла і чесної крови! Проникни усе моє тіло і дух, крізь мої кості і мозки! Гріхи мої спали, душу мою просвіти і ум мій проясни! Тіло освяти і обитель в мені сотвори разом із благословенним твоїм Отцем і всесвятим Духом, щоб і я був (була) у Тобі завжди, заради молитов Твоєї пречистої Матері і всіх святих твоїх. Амінь.
Молитва Симеона Метафраста
Господи, Ти добровільно дав мені своє тіло на поживу. Ти – вогонь, що палиш недостойних, не спали мене, мій Творче, але пройди крізь мої члени, мої суглоби, нутро, серце. Спали терня моїх провин, душу освяти, думки очисти, суглоби разом з кістьми зміцни, мої чуття просвіти. Всього (всю) мене наповни страхом твоїм. Завжди покривай, бережи й охорони мене від усякого діла та слова душетлінного. Очисти, обмий і прикраси мене, оздоб, врозуми і просвіти мене. Учини мене оселею Духа твого єдиного, а ніколи оселею гріха, щоб, по причастю, від мене, як від дому твого і як від вогню, втікали лиходій усякий і всяка недоля. На заступників перед тобою кличу всіх святих, чини безплотних, предтечу твого, апостолів премудрих, а з ними і Матір твою пренепорочну, чисту. Молитви їх прийми, Христе мій милосердний, і сином (дочкою) світла слугу твого (слугиню твою) вчини. Ти бо, благий, єдиний єси, і освячення наше, і світлість, і Тобі, Богові і Владиці, належно славу всі возсилаємо повсякдень. Амінь.
Інша молитва
Господи, Ісусе Христе, Боже наш! Нехай Твоє святе тіло буде мені на життя вічне і твоя чесна кров на відпущення гріхів! А оце благодарення нехай буде мені на радість, здоров’я і потіху. На Твоєму ж страшному і другому пришестю сподоби мене, грішного (грішну), достойним (достойною) станути праворуч слави Твоєї, молитвами Твоєї пречистої Матері і всіх святих.
Молитва до Пресвятої Богородиці
Пресвята Владичице Богородице, світло моєї затьмареної душі, надіє, покрове, прибіжище, потіхо і радосте моя! Благодарю Тебе, що Ти сподобила мене, недостойного (недостойну), бути причасником (причасницею) пречистого тіла і чесної крови Сина твого. Але Ти, що породила істинне світло, просвіти духові очі мого серця. Ти, що породила джерело безсмертя, оживи мене, умертвленого (умертвлену) гріхом. Ти, милостивого Бога милосердна Мати, помилуй мене, і дай мені говіння й сокрушення в серці моїм, і смирення в мислях моїх, і визволення з полону думок моїх. І сподоби мене аж до останнього віддиху неосудно приймати святощі пречистих таїнств на зцілення душі і тіла. Дай мені теж сльози покаяння і сповіді, щоб я величав і славив (величала і славила) Тебе по всі дні мого життя, бо Ти благословенна і препрославлена на віки. Амінь.
ЖИТІЯ СВЯТИХ Місяця листопада в 9-й день
У теперішній час деякі вірні дивуються з того, що Чесні Дари вручено було тому ловцеві, аби поніс їх у пустелю, і що ловець простий був і осмілився їх нести, бувши неосвяченим: їх-бо належить носити тільки самим єреям. Але нехай не чудяться такому, повчає їх звичай Церкви, що первенствує, оскільки не заборонено було і неосвяченим брати до рук Божественне причащання і нести зі собою в доми, що далеко від церкви відстоять, чи в далеку дорогу.
Пишеться про те і в "Лимонарі", в главі 79, що в Селевкії правовірний раб одного єретика-купця узяв святе причащання, беріг у ковчежці. І невдовзі довідався про те пан його і захотів спалити святі таїни, всі частки пречесного Тіла Христового під подобою хліба, який проріс колосками, коли берігся у тому ковчежці, — явно-бо такий звичай був у перших християн.
По тому святі отці заборонили неосвяченим приймати до рук і виносити із церкви Тіло Христове, а передусім святий Золотоустий те заборонив із такої причини.
Коли був він у Царгороді патріярхом, одна жінка славетна, взявши в церкві частку пречистого Тіла Христового, понесла в дім свій і змішала його із якимось чаруванням заради волхвування. Про це довідався святий Золотоустий і заповів по всіх церквах: відтоді нехай не даються до рук частки Тіла Христового, але ложечкою нехай подаються у вуста разом з божественною під виглядом вина Кров'ю.
Раніше-бо не було ложечок у церкві, а частки Тіла Христового давалися вірним до рук, а свята Кров чашею подавалася.
Відтоді, за повелінням святого Золотоустого, почало подаватися божественне причащання ложечкою, і тільки освяченим повелено його носити, а неосвяченим ніяк не торкатися, щоб не було якогось безчестя Чесним Дарам.
https://www.truechristianity.info/ua/books/saints_ua_03/saints_ua_03_009d.php
About the Precious Gifts
From the LIVES OF THE SAINTS For the Month of November, on the Ninth Day
In our own time, some of the faithful are perplexed by the fact that the Precious Gifts were entrusted to a hunter to carry them into the desert, and that this hunter was a simple man who dared to bear them while being unordained—for it is believed that only priests ought to carry such things. Let such people not be astonished at this, for the practice of the early Church teaches otherwise. At that time, it was not forbidden for the unordained to take the Divine Communion into their hands and carry it with them to their homes, if these were far from the church, or to take it with them on a long journey.
This is also written in the Limonarion, chapter 79: in Seleucia, a faithful servant of a heretical merchant took the Holy Communion and kept it in a small reliquary. Soon afterward, his master learned of this and wished to burn the Holy Mysteries. Yet all the particles of the most precious Body of Christ, under the appearance of bread, sprouted ears of grain while they were kept in that reliquary—clearly showing that such a custom existed among the first Christians.
Later, however, the holy Fathers forbade the unordained to take the Body of Christ into their hands or to carry It out of the church. This prohibition was established above all by Saint John Chrysostom, and for the following reason.
When he was Patriarch of Constantinople, a noblewoman once received a particle of the most pure Body of Christ in church, carried it to her home, and mixed it with certain magical substances for sorcery. Saint John Chrysostom learned of this and decreed in all the churches that from that time forward, the particles of the Body of Christ were no longer to be placed in the hands of the faithful, but were to be given into the mouth with a spoon, together with the divine Blood under the appearance of wine.
Previously, there were no spoons in the church: the particles of the Body of Christ were placed into the hands of the faithful, and the holy Blood was given from the chalice.
From that time on, by the command of Saint John Chrysostom, the Divine Communion began to be administered with a spoon, and only the ordained were permitted to carry it. The unordained were in no way to touch it, so that no dishonour might come to the Precious Gifts.