Тайна покаяння – це велике таїнство божої любови й милосердя до грішника. Бо коли ми, обмиті з наших гріхів у хрещенні та обдаровані освячуючою божою ласкою, знову чинимо зі злоби чи немочі гріхи, Господь не відкидає нас і не відвертається, але готовий знову нам кожночасно простити (див. Лк. 15,12-32).
Але для одержання його прощення, треба мати біль душі за наші гріхи, покаятися і постановити жити з Христом. Відтак визнаємо наші провини перед священиком і через його уста одержуємо прощення наших гріхів. Це і є сповідь, яку встановив по своїм воскресенні Христос, кажучи до апостолів, а через них до їхніх наслідників: «Прийміть Духа Святого. Кому відпустите гріхи – відпустяться їм, кому ж задержите – задержаться» (Ів. 20,22-23).
Якщо б не було священика, можемо зробити в собі почування глибокого душевного болю та постанови не губити божої благодаті і при найближчій нагоді ісповідати свої гріхи перед духовним отцем. А в наглім смертельнім випадку треба пережити в серці глибокий жаль за свої провини і переблагати Бога, віддаючи себе вповні в його руки, бо він справедливий суддя, але над усе –наш люблячий і милосердний Батько.
Що треба зробити, щоб наша сповідь була добра?
1) зробити іспит совісти;
2) збудити в собі жаль за гріхи;
3) постановити поправитися;
4) визнати гріхи перед священиком у сповіді;
5) відбути покуту, яку завдав сповідник.
Як робимо іспит совісти?
У молитві до Святого Духа просимо за добре переведення іспиту совісти і за ласку доброї сповіді.
Опісля пригадуємо собі: коли ми відбули останню важну сповідь, чи не забули якого гріха і чи відбули задану покуту.
Потім переходимо по черзі заповіді божі і церковні та різні роди гріхів, і застановляємося, чи ми не провинилися проти котроїсь заповіді словом, ділом, думкою, або залишенням доброго діла. При тяжких гріхах треба пригадати собі їх число, а якщо це неможливе, тоді бодай приблизно, як часто на тиждень, на місяць, на рік ми їх допускалися. До того ж треба собі пригадати обставини, час, місце, ціль, а також особи й середовище, серед якого ми гріх учинили, бо бувають такі обставини, що зміняють рід гріха, або з легкого роблять гріх тяжкий.
Коли ми пригадали собі всі гріхи, тоді збуджуємо в душі щирий жаль за них і постанову поправи, а відтак можемо вже приступити до сповіді.
Чи іспит совісти робимо тільки перед сповіддю?
Добрий християнин робить іспит совісти щовечора, поки піде на спочинок, бо кожної хвилини треба бути готовим на смерть. Такий вечірній іспит совісти показує нам правдивий образ нашої душі і справжню нашу вартість перед Богом.
Що значить жалувати за гріхи?
Жалувати за гріхи значить збудити в душі біль (не тільки казати словами), що ми Бога зневажили, і відчути обридження до своїх гріхів. Досконалий жаль походить з любови до Бога, що його ми зневажали, і до Ісуса Христа, якого своїм гріхом ми розпинаємо, як каже се. Павло. Жаль, однак, є недосконалий, коли боліємо душею тільки тому, що ми через гріх втратили небо, а заслужили собі на пекло.
Чи сповідь є важна, якщо ми навмисна затаїли тяжкий гріх?
Така сповідь є неважна, і через неї допускаємося нового, дуже тяжкого гріха: святотатства.
Що робимо, коли ми забули визнати тяжкий гріх на сповіді?
У такім випадку сповідь є важна, і ми не маємо обов’язку її другий раз повторяти. Вистачає, як ми той гріх визнаємо на нашій наступній сповіді.
Як часто сповідатися?
Маємо обов’язок принайменше раз на рік, або в небезпеці смерти, визнати на сповіді тяжкі гріхи, як також бодай раз на рік, коло Великодня, чи то в годині смерти, прийняти святе причастя.
Поза тим Церква заохочує вірних, бо це для них дуже корисне, сповідатися більше разів, навіть і з менших провин, званих повсякденними гріхами, і якомога частіше, а навіть щоденно, причащатися.
Чи маємо обов’язок сповідатися щоразу, коли приступаємо до святого причастя?
Не маємо обов’язку сповідатися перед кожним причастям, хіба що ми допустилися тяжкого гріха.
Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, розкриває зміст Святого Таїнства:
Кмітливі та допитливі дітлахи – герої мультфільму “Святі Таїнства” розповідають цікаві історії та пояснюють Таїнство Покаяння для наших наймолодших глядачів.
Молитва до Святого Духа
Царю небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди, і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.
Молитви перед обрахунком совісти
Вселаскавий і преблагий Господи! Ти не хочеш смерти грішника, але хочеш, щоб він навернувся до Тебе і жив. Ти завжди готовий простити грішникові і прийняти його розкаяного до своєї ласки. І я, грішний (грішна), хочу відкрити перед тобою своє серце.
Як блудний син, обтяжений всякими гріхами, приходжу покірно і з повним жалем до найліпшого Отця, і прошу:
«Отче, милостивий будь мені, грішному (грішній). Я згрішив, Господи, перед тобою, і не гідний (гідна) зватися сином твоїм (дочкою Твоєю). Согрішив (согрішила) я, Господи, прийми мене, що каюся».
Подай мені, Господи, свою ласку, просвіти мій розум, щоб я бачив (бачила) мої гріхи; розбуди в серці правдивий жаль і допоможи мені щиро висповідатися.
Духу Святий, пошли мені благодать з висот і просвіти мій розум, щоб я всі мої гріхи спізнав (спізнала). Поруш моє серце, щоб я щиро жалував (жалувала) за них і укріпи мою волю, щоб я своє життя направив (направила) і одиноко Тобі, Богу небесному, служив (служила).
Пресвятая Богородице, змилосердися надо мною і випроси мені правдиве розкаяння.
Іспит совісти
Пригадую собі, коли я останній раз сповідався (сповідалася) і чи не затаїв (затаїла) якогось гріха. Котрий гріх затаїв і скільки разів? При кожнім тяжкім грісі пригадую собі, скільки разів я допустився його.
1-ша божа заповідь: Нехай не буде в Тебе чужих богів
Чи сумнівався (сумнівалася) в правдах віри і такі сумніви творив (творила) перед кимсь іншим? Стидався (стидалася) відверто визнавати свою віру? Мовчав (мовчала), коли хтось говорив проти Церкви і віри? Занедбував (занедбувала) молитви? Як поводився (поводилася) під час богослуження? Належав (належала) до атеїстичних організацій?
2-га божа заповідь: Не взивай намарне імени Бога
Чи вимовляв (вимовляла) без пошани ім’я Бога або святих? Кляв (кляла)? Насміхався (насміхалася) з релігійних обрядів? Вживав (вживала) святих слів до жартів? Присягав (присягала) криво? Нищив (нищила) священні, церковні речі?
3-тя божа заповідь: Пам’ятай день святий святкувати
Чи опускав (опускала) Службу Божу в неділі і свята? Як часто? Працював (працювала) тяжко в неділі або свята без конечної потреби? Занедбував (занедбувала) краще пізнати правди християнської віри?
4-та божа заповідь: Шануй батька твого і матір твою
Чи зневажав (зневажала) своїх батьків, родичів, учителів та настоятелів, смутив (смутила) їх, був (була) їм неслухняний (неслухняною), невдячний (невдячною)? Бажав (бажала) їм злого, говорив (говорила) зле про них, чинив (чинила) їм кривду?
5-та божа заповідь: Не вбивай
Чи вдіяв (вдіяла) комусь шкоду в здоров’ю, брав (брала) участь у бійці, розбуджував (розбуджувала) ненависть, бажав (бажала) комусь зла, проклинав (проклинала), був (була) мстивий (мстива)? Давав (давала) комусь соблазн, намовляв (намовляла) до гріха? Уживав (уживала) наркотики або давав (давала) їх комусь? Вкоїв (вкоїла) аборт або причинився (причинилася) до нього?
6-та і 9-та божі заповіді: Не чужолож; Не пожадай жінки ближнього твого
Чи любувався (любувалася) в нечистих думках, оглядав (оглядала) непристойні образки? Говорив (говорила) сороміцькі слова? Чи при дітях? Учинив (учинила) безстидні діла, сам (сама) чи з кимсь, і як часто? Приставав (приставала) з безсоромними людьми? Читав (читала) неморальні книжки? Розбив (розбила) комусь подружжя? Був (була) у домі розпусти? Сумлінно сповняв (сповняла) свої подружні обов’язки?
7-ма і 10-та божі заповіді: Не кради; Не пожадай нічого, що є власністю твого ближнього
Чи вкрав (вкрала) щось? Ошукав (ошукала) когось? Робив (робив) легкодушно довги, витрачав (витрачала) гроші на непотрібні речі? Завидував (завидувала) комусь? Скривдив (скривдила) когось? Направив заподіяну шкоду, віддав позичену або знайдену річ? Вкоїв якусь несправедливість?
8-ма божа заповідь: Не свідчи ложно на ближнього
Чи говорив неправду, виявляв без потреби чужі хиби? Посуджував несправедливо? Обмовляв, брав участь у сплетні? Виявив чужу тайну, образив кого?
Церковні заповіді
Чи ламав піст? Опускав молитву? Пропустив великодню сповідь або святе причастя? Брав участь у гучних забавах у забороненім часі? Читав злі і пусті книжки, часописи; давав їх іншим читати?
Головні гріхи
Чи був гордий? Понижував інших? Радів з чиєїсь шкоди або нещастя? Був п’яний? Був лінивий?
Жаль і постанова поправитися
Господи, Ісусе Христе, Спасителю мій! Прости мені мої гріхи, У своїй безконечній доброті Ти сказав, що не хочеш смерти грішника, але чекаєш, щоб він навернувся і жив. Ти, Милосердний, не хочеш моєї загибелі і кожним словом своєї божественної науки кличеш мене до спасення. Прийми ж моє щире каяття, бо з цілого серця жалую за свої гріхи і гиджуся ними.
+Боже, милостивий будь мені, грішному (грішній).
+Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.
+Без числа нагрішив (нагрішила) я, Господи, прости мені.
Сповідь
Роблю знак хреста і вітаю отця сповідника словами:
Слава Ісусу Христу!
Останній раз сповідався (сповідалася) (тут кажу коли). Зневажив (зневажила) Бога такими гріхами…
Вичисляю гріхи, так як я їх собі пригадав (пригадала) в іспиті совісти.
Відтак кажу:
Жалую з цілого серця, що, я своїми гріхами зневажив (зневажила) Бога.
Священик подає мені науку і завдає покуту. Відтак подає мені розрішення, а я, хрестячись, молюся:
+Боже, милостивий будь мені, грішному (грішній).
+Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.
+Без числа нагрішив (нагрішила) я. Господи, прости мені.
Коли священик уже дав розрішення, роблю знак хреста і, дякуючи, відходжу та відбуваю покуту.
Молитви по сповіді
Безконечно милосердний Господи, дякую Тобі з цілого серця, що Ти простив мені мої гріхи і очистив мою душу. Допоможи мені, Господи, щоб; я назавжди став (стала) Твоєю доброю й вірною дитиною. На майбутнє постановляю не грішити та уникати всього, що мене доводить до злого.
Дякую Тобі, найдорожчий Спасителю, що Ти установив святу тайну покаяння для нещасних грішників. Відтепер хочу радо й вірно Тобі служити, сумлінно виконувати всі мої обов’язки, поборювати спокуси до гріха та опановувати всі пристрасті.
Навчи мене, Господи Ісусе, гаряче бажати і охоче виконувати все те, що Тобі є миле. Пошли мені ясне пізнання того, чого від мене жадаєш, і зміцни волю й силу все те виконувати. Захорони моє серце перед спокусами і навчи мене пізнати твою волю і вірно сповняти її в моєму житті. Господи Ісусе Христе, умилосердися надо мною.
Пречиста Діво, Богородице, Маріє. Поможи мені якнайкраще виконувати божу волю, так як Ти це робила; Будь моєю заступницею перед Богом.
Джерело:
Молитовник ПРИЙДІТЕ ПОКЛОНІМСЯ. — Львів: Свічадо, 2016.
The Sacrament of Penance is a great sacrament of God's love and mercy toward the sinner. For when we, having been washed of our sins in baptism and gifted with sanctifying grace, once again commit sins out of malice or weakness, the Lord does not reject or turn away from us but is always ready to forgive us again at any moment (cf. Lk. 15:12–32).
However, in order to obtain His forgiveness, we must feel true sorrow in our souls for our sins, repent, and resolve to live with Christ. Then, we confess our faults to a priest, and through his words, we receive the forgiveness of our sins. This is confession, which Christ instituted after His Resurrection when He said to the apostles—and through them, to their successors:
"Receive the Holy Spirit. Whose sins you forgive, they are forgiven them; and whose sins you retain, they are retained" (Jn. 20:22–23).
If a priest is not available, we can experience within ourselves a deep sorrow and make a firm resolution not to lose God’s grace again, and as soon as possible confess our sins before a spiritual father. And in a sudden life-threatening situation, we should experience in our heart a deep contrition for our sins and beg God for mercy, fully entrusting ourselves into His hands—for He is a just judge but, above all, our loving and merciful Father.
What must we do for our confession to be good?
Make an examination of conscience;
Arouse sorrow for our sins;
Make a resolution to amend our life;
Confess our sins to the priest;
Fulfill the penance assigned by the confessor.
How do we make an examination of conscience?
In prayer to the Holy Spirit, we ask for help in making a good examination of conscience and for the grace of a good confession.
Then, we recall when we last made a worthy confession, whether we forgot any sin, and whether we fulfilled the assigned penance.
Next, we go through the commandments of God and the Church, and various types of sins, reflecting on whether we have violated any of them by word, deed, thought, or omission of good deeds. For mortal sins, we should recall their number; if exact counting is impossible, then at least approximately how often (weekly, monthly, yearly) we committed them.
We should also recall the circumstances, time, place, intention, as well as the people and environment in which the sin occurred, because sometimes such circumstances can change the nature of the sin or make a venial sin mortal.
When we have recalled all our sins, we stir up sincere contrition and a firm purpose of amendment in our hearts. Then we can approach the Sacrament of Confession.
Do we make an examination of conscience only before confession?
A good Christian examines their conscience every evening before going to bed, because we must always be ready for death. Such a nightly examination of conscience reveals the true state of our soul and our real value before God.
What does it mean to be sorry for sins?
To be sorry for sins means to stir up heartfelt pain (not just words) that we have offended God, and to feel disgust toward our sins.
Perfect contrition comes from love of God, whom we have offended, and of Jesus Christ, whom we crucify by our sins, as St. Paul says.
Imperfect contrition is when we are sorry only because we have lost heaven and deserved hell due to our sins.
Is a confession valid if we deliberately withhold a mortal sin?
Such a confession is invalid, and by it, we commit a new and very grave sin: sacrilege.
What do we do if we forgot to confess a mortal sin?
In such a case, the confession is valid, and we are not obliged to repeat it. It is sufficient to confess that sin at our next confession.
How often should we go to confession?
We are obliged to confess mortal sins at least once a year or in danger of death, and to receive Holy Communion at least once a year during Easter time or at the hour of death.
However, the Church encourages the faithful—because it is very beneficial—to go to confession more frequently, even for lesser faults (called venial sins), and to receive Holy Communion as often as possible, even daily.
Are we obliged to go to confession every time we want to receive Holy Communion?
We are not obliged to confess before every Communion, unless we are aware of having committed a mortal sin.
His Beatitude Sviatoslav, Father and Head of the Ukrainian Greek Catholic Church, explains the meaning of the Holy Sacrament:
📺 Watch the video on YouTube
Clever and curious children – the animated heroes of the cartoon "Holy Sacraments" – share interesting stories and explain the Sacrament of Penance for our youngest viewers.
📺 Watch the cartoon
Heavenly King, Advocate, Spirit of Truth, Who are everywhere present and fill all things, Treasury of Blessings, Bestower of Life, come and dwell within us, cleanse us of all that defiles us, and, O Good One, save our souls.
Most merciful and all-good Lord!
You do not desire the death of a sinner, but that they repent and live. You are always ready to forgive the sinner and accept the repentant into Your grace. And I, a sinner, wish to open my heart before You.
Like the prodigal son, burdened with all sorts of sins, I humbly and sorrowfully come to the best Father, and I say:
“Father, have mercy on me, a sinner. I have sinned against You, O Lord, and am not worthy to be called Your son (Your daughter). I have sinned, O Lord—receive me, for I repent.”
Grant me, Lord, Your grace. Enlighten my mind so that I may see my sins; awaken in my heart true sorrow and help me to make a sincere confession.
Holy Spirit, send me grace from on high and enlighten my mind so that I may recognize all my sins. Stir my heart so I may truly regret them and strengthen my will so I may correct my life and serve You alone, the heavenly God.
Most Holy Mother of God, have mercy on me and obtain for me true repentance.
I recall when I last made confession and whether I hid any sin. Which sin did I hide and how many times? For each mortal sin, I recall how many times I committed it.
Did I doubt the truths of faith or cause others to doubt them? Was I ashamed to openly profess my faith? Did I stay silent when someone spoke against the Church or the faith? Did I neglect prayer? How did I behave during liturgy? Did I belong to atheist organizations?
Did I speak God’s or the saints’ names without reverence? Did I swear? Mock religious practices? Use sacred words jokingly? Swear falsely? Destroy sacred or church objects?
Did I miss Divine Liturgy on Sundays or holy days? How often? Did I do hard labor on these days without necessity? Did I neglect learning about the truths of the Christian faith?
Did I disrespect my parents, relatives, teachers, or superiors? Cause them sorrow, disobey, or show ingratitude? Wish them harm, speak ill of them, or mistreat them?
Did I harm someone’s health, participate in fights, stir hatred, wish evil, curse, or seek revenge? Give bad example, tempt others to sin? Use or give drugs? Commit or help with an abortion?
Did I entertain impure thoughts, look at indecent images? Speak obscene words—especially around children? Commit indecent acts alone or with someone, and how often? Associate with immoral people? Read immoral books? Break up someone’s marriage? Visit a house of prostitution? Fulfill my marital duties conscientiously?
Did I steal? Cheat others? Carelessly go into debt or waste money? Envy others? Harm anyone? Make restitution? Return borrowed or found items? Commit any injustice?
Did I lie? Needlessly reveal others’ faults? Judge unfairly? Slander? Gossip? Reveal secrets? Offend anyone?
Did I break the fast? Neglect prayer? Miss Easter confession or Holy Communion? Participate in inappropriate parties during forbidden times? Read or share bad or empty books or magazines?
Was I proud? Did I belittle others? Rejoice at others’ harm or misfortune? Get drunk? Was I lazy?
Lord Jesus Christ, my Savior! Forgive me my sins.
In Your infinite goodness, You said You do not desire the death of a sinner, but that they repent and live.
You, O Merciful One, do not want my ruin. With every word of Your divine teaching, You call me to salvation.
Therefore, accept my sincere repentance. I truly grieve from the bottom of my heart for all my sins and loathe them.
+God, be merciful to me, a sinner.
+God, cleanse me of my sins and have mercy on me.
+I have sinned without number, forgive me, O Lord.
Confession
I make the sign of the Cross and greet the priest confessor with the words:
Glory to Jesus Christ!
My last confession was (here I say when).
I offended God with the following sins...
I name the sins as I recalled them during my examination of conscience.
Then I say:
I sincerely regret from the bottom of my heart that I offended God with my sins.
The priest gives me some spiritual guidance and assigns a penance. Then he gives me absolution, and while making the sign of the Cross, I pray:
+God, be merciful to me, a sinner.
+God, cleanse me of my sins and have mercy on me.
+I have sinned without number, forgive me, O Lord.
When the priest has given absolution, I make the sign of the Cross, thank him, and go to complete the penance.
Prayers After Confession
Infinitely merciful Lord, I thank You with all my heart for forgiving my sins and cleansing my soul. Help me, Lord, that I may always remain Your good and faithful child. From now on, I resolve not to sin and to avoid everything that leads me to evil.
I thank You, dearest Savior, for establishing the holy Sacrament of Penance for poor sinners. From now on, I wish to joyfully and faithfully serve You, to conscientiously fulfill all my duties, to resist temptations to sin, and to master all my passions.
Teach me, Lord Jesus, to desire and willingly do everything that is pleasing to You. Grant me clear understanding of what You desire of me, and strengthen my will and power to fulfill it. Protect my heart from temptation, and teach me to know and faithfully fulfill Your will in my life.
Lord Jesus Christ, have mercy on me.
Most Pure Virgin, Mother of God, Mary,
help me to fulfill God’s will in the best way, just as You did. Be my intercessor before God.
Source:
Prayerbook “Come, Let Us Worship.” — Lviv: Svichado, 2016.