Набрала чинності 22 серпня 2023 року

https://ucet.ca/wp-content/uploads/2024/04/YYZ-2023-C-ZW-077.Eparchial.Cremation.Policy.pdf

Оскільки кремація з різних причин стає дедалі частішим вибором серед вірних, бажаємо подати такі роз’яснення:

1. У світлі Воплочення та Воскресіння людському тілу після смерті слід виявляти належну пошану та благоговіння. Досвід також показує, що процес жалоби є складнішим, коли похоронні богослужіння звершуються без присутності тіла. З цієї причини нормою для Католицької Церкви та всіх Східних Християнських Церков є звершення похоронних богослужінь при фізичній присутності тіла.

2. Католицька Церква допускає кремацію людського тіла, але не заохочує її.

3. Кремація як форма прискореного розкладу по суті є видом «поховання», і тому похоронне богослужіння (Чин Похорону) повинно бути відслужене до кремації.

4. Нормою є звершення Чину Похорону в храмі перед кремацією.
   За необхідності можна дозволити звершення похоронного богослужіння у похоронному домі.

5. Неподілені кремовані останки повинні бути поховані на цвинтарі та не можуть бути розвіювані на відкритому повітрі чи постійно зберігатися вдома.

6. Панахида повинна бути відслужена на місці поховання кремованих останків на цвинтарі.

7. Як загальний принцип, кремовані останки не слід вносити до храму для богослужінь.
   Якщо на день поховання планується богослужіння в храмі, рекомендація полягає в тому, щоб спершу поховати кремовані останки, а потім повернутися до храму для поминальної служби.

8. Виняток із цієї політики може бути наданий пароху або парафіяльному адміністратору Канцелярією у випадках трагічної чи раптової смерті, коли поховання в домовині більше неможливе і кремація стає необхідністю (наприклад, пожежа в будинку, автомобільна аварія, воєнні дії), якщо кремація вимагається органами охорони здоров’я, або за певних душпастирських обставин (наприклад, смерть за кордоном).

9. Єдиною прийнятною технологією кремації на даний час є кремація вогнем.
   Кремація методом лужної гідролізи («аквамація») є неприйнятною, оскільки частина останків у цьому процесі потрапляє до комунальної каналізації.

10. Для глибшого осмислення питань смерті та похорону рекомендуємо документ ККЄК «Поховання померлих, добре переживання жалоби: Порадник для католиків щодо тілесного поховання та переживання скорботи», доступний на вебсайті Конференції Католицьких Єпископів Канади.

https://www.cccb.ca/document/burying-the-dead-grieving-well-a-guide-for-catholics-on-bodily-disposition-and-grief/

https://www.cccb.ca/wp-content/uploads/2022/11/CCCB_Burying_the_Dead.pdf

Effective August 22, 2023 

https://ucet.ca/wp-content/uploads/2024/04/YYZ-2023-C-ZW-077.Eparchial.Cremation.Policy.pdf

As cremation becomes a more frequent choice among the faithful for various reasons, we wish to clarify the following:

1. In light of the Incarnation and the Resurrection, due respect and reverence are to be given to the human body upon death. Experience also shows that the grieving process is more difficult when funeral services are conducted without the presence of the physical body. For this reason, the norm for the Catholic Church and all Eastern Christian Churches is to celebrate funeral services with the body present.

2. That being said, the Catholic Church does allow for the cremation of the human body, but does not encourage it.

3. As a form of accelerated decomposition, cremation essentially constitutes a type of “burial,” and therefore the funeral service (Чин Похорону) must be celebrated before cremation.

4. The norm is to have the funeral service (Чин Похорону) in church before cremation.
   Accommodation may be made to celebrate the funeral service in a funeral home.

5. Undivided cremated remains should be interred in a cemetery and not scattered outdoors or permanently kept in the home.

6. A panakhyda should be held on site at the cemetery when the cremated remains are interred.

7. As a general principle, cremated remains are not to be brought into the church for services.
   If a church service is planned on the day of interment, the recommendation is to first inter the cremated remains and then return to the church for a memorial service.

8. An exception to this policy may be granted to a pastor or parochial administrator by the Chancery Office in extreme cases of accidental death where a casket burial is no longer an option and cremation is a necessity (e.g., a house fire, car accident, or war), if cremation is required by health authorities for another reason, or in particular pastoral circumstances (e.g., a death abroad).

9. Cremation by fire is the only acceptable technology at present.
   Cremation by alkaline hydrolysis (“aquamation”) is not acceptable, as some of the remains are processed into municipal sewage.

10. For a more in-depth reflection on death and funerals, we refer you to the CCCB document Burying the Dead, Grieving Well: A Guide for Catholics on Bodily Disposition and Grief, available online on the website of the Canadian Conference of Catholic Bishops.

https://www.cccb.ca/document/burying-the-dead-grieving-well-a-guide-for-catholics-on-bodily-disposition-and-grief/

https://www.cccb.ca/wp-content/uploads/2022/11/CCCB_Burying_the_Dead.pdf

Коли помирає близька людина

Коли помирає хтось із наших близьких, ми переживаємо біль, смуток і мусимо приймати важливі рішення. У цей час Католицька Церква йде поруч із родиною, підтримує молитвою та допомагає пройти шлях скорботи з надією. Цей короткий порадник пояснює найважливіше.

1. У що ми віримо

• Людське тіло — це дар Божий.

• Через Хрещення воно стає храмом Святого Духа.

• Ми віримо у воскресіння тіла.

• Смерть — це не кінець, а перехід до вічного життя.

Тому до тіла, навіть після смерті, слід ставитися з пошаною та гідністю.

2. Поховання — бажана практика Церкви

Церква наполегливо рекомендує традиційне поховання.

Чому?

• Воно наслідує поховання Ісуса Христа.

• Виражає нашу надію на воскресіння.

• Дає родині святе місце для молитви й пам’яті.

Так зване «екологічне» або природне поховання допустиме, якщо воно здійснюється з належною пошаною.

3. Кремація: що важливо знати

Кремація дозволена, якщо вона не вибирається на знак заперечення віри у воскресіння.

Водночас:

• Прах повинен зберігатися разом (не поділятися).

• Його потрібно поховати або помістити в колумбарії чи на цвинтарі.

• Його не можна розвіювати.

• Його не можна ділити між родичами чи виготовляти з нього прикраси.

До праху ставляться з тією ж пошаною, що й до тіла.

4. Практики, які Церква не підтримує

Церква не схвалює:

• ❌ Розвіювання праху (на землі, у воді чи в повітрі)

• ❌ Постійне зберігання праху вдома

• ❌ Поділ праху між членами родини

• ❌ Виготовлення пам’ятних речей або прикрас із праху

• ❌ «Лужний гідроліз» (так звана аквамація)

• ❌ «Компостування» людського тіла

Такі способи не відповідають гідності людського тіла і нашій вірі у воскресіння.

5. Три частини католицького похорону

1. Парастас (Чування)
   Час молитви, спогадів і підтримки родини.

2. Заупокійна Літургія (бажано — Служба Божа)
   Ми молимося за померлого і проголошуємо перемогу Христа над смертю.

3. Чин Похорону (Панахида на кладовищі)
   Останній етап — віддання тіла або праху землі з надією на воскресіння.

Ці етапи допомагають родині усвідомлено і з вірою пережити початок скорботи.

6. Чому важлива присутність тіла

По можливості:

• Тіло має бути присутнім під час парастасу і похоронної Літургії.

• Якщо обрано кремацію, бажано здійснити її після похоронної Меси.

• Прощання з тілом допомагає прийняти реальність смерті та розпочати процес зцілення.

7. Скорбота — це природно

• Сум не означає браку віри.

• Навіть після довгого життя близької людини потрібно пережити втрату.

• Ми продовжуємо молитися за померлих.

• Відвідування могили часто допомагає знайти мир.

Ми залишаємося зʼєдиненими з нашими померлими у спільноті святих.

8. Важливо подумати наперед

Корисно:

• Записати свої побажання щодо похорону.

• Повідомити про них родину.

• За можливості зробити попередні домовленості з похоронним бюро чи кладовищем.

Це допоможе уникнути непорозумінь і полегшить тягар для рідних.

На завершення

Те, як ми проводжаємо наших близьких в останню путь, свідчить про нашу віру.

Гідне поховання:

• Проголошує надію на вічне життя

• Допомагає родині правильно пережити скорботу

• Вшановує гідність людської особи

Церква поруч із вами — у болю, у молитві та в надії.

When a Loved One Dies

When someone we love dies, we face grief, decisions, and many emotions. The Catholic Church walks with families during this time. This simple guide explains what matters most.

1. What We Believe

• The body is a gift from God.

• Through Baptism, the body becomes a temple of the Holy Spirit.

• We believe in the resurrection of the body.

• Death is not the end — it is a passage to eternal life.

Because of this, the body must always be treated with honour and respect.

2. Burial Is the Church’s Preferred Choice

The Church strongly recommends burial.

Why?

• It reflects Jesus’ own burial.

• It expresses our hope in the resurrection.

• It provides a sacred place for prayer and remembrance.

“Green” or natural burial is fully acceptable if done reverently.

3. Cremation: What Families Should Know

Cremation is permitted, but:

• It must not be chosen to reject Church teaching.

• The ashes must be kept together.

• They must be buried or placed in a cemetery or mausoleum.

• They must not be scattered.

• They must not be divided or made into jewelry.

The cremated remains are treated with the same respect as a body.

4. Practices the Church Does Not Support

The Church does not support:

• ❌ Scattering ashes (on land, at sea, or elsewhere)

• ❌ Keeping ashes at home permanently

• ❌ Dividing ashes among family members

• ❌ Making jewelry or objects from ashes

• ❌ Human composting

• ❌ Alkaline hydrolysis (“aquamation”)

These practices do not reflect the dignity of the body or our belief in resurrection.

5. The Three Parts of a Catholic Funeral

1. Vigil (Wake)
   A time for prayer, remembrance, and gathering with family and friends.

2. Funeral Liturgy (ideally a Mass)
   We pray for the deceased and proclaim Christ’s victory over death.

3. Rite of Committal (Burial)
   The final act of laying the body or ashes to rest in a sacred place.

These steps help us begin to grieve in a healthy and faithful way.

6. Why the Body Should Be Present

If possible:

• The body should be present at the Vigil and Funeral Mass.

• If cremation is chosen, it is best done after the funeral Mass.

• Seeing the body helps us accept the reality of death and begin healing.

7. Grieving Is Natural

• Grief is not a lack of faith.

• Even when someone lived a long life, grieving is necessary.

• Prayer for the deceased continues after the funeral.

• Visiting the grave helps many families find peace.

We remain united with our loved ones in the Communion of Saints.

8. Planning Ahead Helps

Consider:

• Writing down your funeral wishes.

• Sharing them clearly with your family.

• Considering advance arrangements with a cemetery or funeral home.

Clear plans reduce stress and family conflict later.

A Final Word

How we care for the body after death shows what we believe.

Reverent burial:

• Proclaims hope in eternal life

• Helps families grieve well

• Honours the dignity of the person

The Church is here to walk with you — in sorrow, in prayer, and in hope.

https://www.cccb.ca/wp-content/uploads/2022/11/CCCB_Burying_the_Dead.pdf